закривати

-а́ю, -а́єш, недок., закри́ти, -и́ю, -и́єш, док., перех.

1) Загороджувати, затуляти кого-, що-небудь, робити невидимим або недоступним для удару, дотику і т. ін. || перев. від кого – чого. Приховувати, укривати.

2) Накладати, навішувати і т. ін. що-небудь поверх когось, чогось; накривати. || Цілком покривати собою що-небудь. || Затуляти очі, обличчя (перев. руками).

3) Складати, стуляти що-небудь розкрите, розгорнуте. || Заплющувати (очі). Закривати рота.

4) Те саме, що зачиняти 1).

5) перен. Робити недоступним, неможливим для проходу, проникнення кого-, чого-небудь.

6) перен. Робити другорядним, неважливим, відсовувати на другий план.

7) перен. Припиняти діяльність кого-, чого-небудь, забороняти щось.

••

Закри́ти бюлете́нь (лікарня́ний лист) — припинити дію лікарняного листа і виписати, виписатися на роботу. || Кінчати, завершувати ведення чого-небудь (зборів, судової справи і т. ін.). **

Закрива́ти воло́гу с. г. — розпушуючи землю, утримувати в ній весняні води.

Закрива́ти раху́нок — а) про вкладника – забирати усі свої гроші з банку; б) про банк – припиняти видачу грошей за рахунком.

8) жарг. Заарештовувати, саджати до в'язниці.